06.04.2020 (Пройдіть тест)

Тема: Опорядження простих столярних виробів

Виберіть одну правильну відповідь:

1.    Як називається фанерування зображене на рисунку?

а – однобічне фанерування;

б – двобічне фанерування;

в – фанерування в два рази;

г – фанерування криволінійних поверхонь.

2.    Яку назву мають речовини, що легко розчиняються в воді, спирті, маслах?

а – барвники;

б – пігменти;

в – шпаклівки;

г – ґрунтовки.

3.    Яка операція є кінцевою під час виготовлення столярних виробів?

а – кінцеве складання;

б – попереднє складання;

в – опорядження;

г – зачищення.

4.    Шліфування це…?

а – опорядження поверхні заготовки;

б – остаточна зачистка поверхні виробу перед наступним етапом роботи;

в – обробка поверхні виробу шліфувальним папером;

г – підготовчий етап роботи над виробом.

5.    Що собою являє лакове покриття поверхні виробу?

а – нанесення прозорого розчину на виріб що надає блиску поверхні виробу і захист від вологи;

б – блискуче покриття із різким запахом;

в – процес що покращує загальний вигляд виробу;

г – лакове покриття не застосовують для деревинни.

Дайте письмову відповідь на питання або доповніть:

6.    Перед лакуванням дерев'яні поверхні повинні бути________...

7.    Залежно від якості, поверхні, що підготовляються для фарбування, поділяються на:  ______...

8. Структуру лакофарбових покриттів поділяють на _____________________________та 

_____________________________.

9. Кисті для нанесення і розрівнювання оздоблювальних матеріалів поділяють на _____

_____...

10. Для чорнового шліфування використовують________...

03.04.2020 (реферат)

Теми завдань для самостійного опрацювання (реферат):

1.       Застосування деревини в будівництві.
2.         Деревина як будівельний матеріал.
3.      Деревина в сучасному будівництві.
4.      Використання відходів деревини і її переробка.
5.      Недоліки деревини в будівництві.
6.      Поліпшення властивостей деревини.
7.      Вибір деревини її плюси і мінуси.

Обрати одну тему на вибір. 

Подати поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища(стосовно теми); висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку теми.

Структура реферату:

Оформлення: 4-6 сторінок.

Вступ - вказати і обґрунтовати тему.

Висновки - подаються узагальнені, ідеї, думки, оцінки.

02.04.2020 (Ознайомитись і законспектувати)

Опорядження простих столярних виробів

Тема: Поняття про шліфування деревини. Особливості шліфування деревини.

Шліфування – процес обробки поверхні заготовок абразивними різальними інструментами. Основна мета шліфування – надати гладкість і вирівняти поверхню, а також видалити верхній шар матеріалу для забезпечення заданої товщини виробу з гладкою поверхнею.

При шліфуванні мікрорізання поверхневого шару деревини проводиться великою кількістю малих зерен 3, об’єднаних в інструмент з допомогою зв’язки 2 на паперовій або тканинній основі 1.

Паперові шліфувальні матеріали (наждачний папір) використовують для ручного шліфування. Шліфувальну шкурку (на тканинній основі) застосовують переважно у верстатах та шліфувальних електроінструментах. Вона є міцнішою.

Кожна гранула абразиву – це маленький різець. Умовний розмір гранул (зерен) абразиву вказують на зворотному боці основи. За однією з поширених європейських систем (а саме таке маркування мають шліфувальні матеріали на ринках та магазинах) ставиться літера Р та число, яке вказує кількість комірок сита на 1 лінійний дюйм (24,5 мм) через яке вже не проходять зерна абразиву. Приклад маркування: Р40 (крупне зерно), Р80 (зерно середньої величини), Р200 (зерно малої величини). Тобто, чим менше число, тим більший розмір зернини абразиву.

Шліфувальні матеріали продають стрічками (на паперовій та тканинній основі) або аркушами (на паперовій основі). Колір абразивних зерен залежить від мінералу, з якого вони виготовлені способом подрібнення.

Щоб досягнути високих результатів, необхідно знати і строго дотримуватися головного правила шліфування: шліфувати максимально паралельно волокнам, уникаючи їх перерізання.

Поперечне шліфування призводить до отримання „обтріпаних” країв волокон.

Найкращі результати отримують при шліфуванні декількома абразивами, до того ж зерно кожного наступного повинно залишати подряпину, але в два рази меншу, ніж зерно попереднього.

Варто пропустити один ступінь, як зразу ж виникають труднощі. На гладкій і добре відшліфованій поверхні буде видно подряпини, які залишилися від найбільших зерен грубої шкурки. Чорнове шліфування виконують шліфувальними матеріалами із зернистістю від Р40 до Р100. Середнє шліфування виконують абразивним зерном розміром приблизно від Р120 до Р220. Чистове шліфування виконують із зернистістю від Р240.

При шліфуванні поперек волокна, навіть коли поверхня гладка, зруйновані волокна можуть спричинити нерівне відбивання світла, нерівномірне всмоктування барвника або лаку. Така поверхня після нанесення барвника і лакової плівки може створити проблему ворсистості.  Ворс знімають новим шліфувальним папером з зернистістю приблизно Р280-Р400 без натиску.

Процес шліфування дуже трудомісткий та вимагає багато часу. Тому поширеним є використання різноманітних пристосувань. Найпростішими пристосуваннями є шліфувальні колодки.

На підприємствах використовують електроінструмент та спеціальні шліфувальні верстати. Для чорнового шліфування використовують стрічкові шліфмашини (а). Чистове шліфування виконують вібраційними шліфмашинами (б).

30.03.2020 (Ознайомитись і законспектувати)

Опорядження простих столярних виробів

 Тема: Ручні інструменти для нанесення фарб

На поверхню деревини фарбу наносять різноманітними пензлями:

Ручники круглі або плоскі застосовують для нанесення фарби і розрівнювання її по опоряджувальній поверхні. Ці пензлі роблять зі щетини. Довжина робочого кінця щетини не повинна перевищувати подвійного діаметра кільця або обв'язки. Лишки щетини обв'язують шпагатом. З робочого кінця щетину обрізають рівно або трохи опукло.

Флейц - це плоский пензель з борсукового волосу. Призначений для розрівнювання шару фарби на поверхні та загладжування слідів від ручника. Довжина волосу цієї щітки-пензля становить 50 мм, ширина - 25 - 100 мм. Вузькі місця фарбують маленькими флейцями, або так званими шепірками.

Розхльостка -- це плоский пензель зі щетини завдовжки 100 мм і понад, яким вирівнюють шар фарби.

Фільонковими тонкими пензлями зі щетини фарбами проводять тонкі лінії на поверхні. Пальчикові шепірки складаються з кількох маленьких пензлів. їх застосовують для фарбування ш верхні під дуб.

Трафаретні пензлі виготовляють зі щетини. Вони тонкі, з ріі ним обрізом робочого боку. Основне призначення їх -- набивання малюнків і цифр по трафарету. Залежно від товщини пензля довжина щетини становить 15 -- 35 мм.

Торцівки призначені для нанесення шару фарби під шагрень (шкіру). Виготовляють їх з твердої хребтової щетини, закріпленої в отворах дерев'яної колодки з ручкою, з рівним обрізом з робочого боку. Розміри робочої поверхні 100x300x100x200 мм.

Рис. 1. Кисті для нанесення і розрівнювання оздоблювальних матеріалів:

а - ручник, б - флейц, в - трафаретник, г - фільонковий тонкий пензль, д - лакова, 

е - розхльостка, ж - щітка.

Масло для древесины – лучшая пропитка для дерева

27.03.2020 (Ознайомитись і законспектувати)

Опорядження простих столярних виробів

Тема: Підготовка поверхні до опорядження

Столярна підготовка поверхні

Для всіх видів зовнішнього опорядження поверхня деревини має бути добре підготовленою. Спочатку здійснюють столярну, а потім опоряджувальну підготовку поверхні деревини. Основна мета столярної підготовки під прозоре опорядження -- вирівняти поверхню, знявши хвилястість, яка виникла внаслідок фрезерування на деревообробних верстатах. Столярна підготовка складається з таких операцій: висвердлювання та залатування сучків та інших дефектів вставками на клею; остаточне вирівнювання поверхні та її зачищення. До столярної підготовки ставлять високі вимоги, оскільки навіть незначна хвилястість від фрезерування на деревообробних верстатах (довжина хвилі 2 мм і висота гребеня 0,01 мм) після опорядження фарбами стає досить помітною, що псує зовнішній вигляд опорядженої поверхні. Вставки та інші залатування застосовують тільки при непрозорому опорядженні поверхні деревини. Поверхню деревини твердих листяних порід, особливо в завилькуватих місцях, циклюють. Поверхню деревини м'яких і хвойних порід ні за яких умов не циклюють, оскільки від циклювання їхня поверхня стає шорсткою. Остаточно вирівнюють поверхні при столярній обробці шліфувальними шкурками різних розмірів (під нітрофарби й емалі № 8-12, під олійні фарби - № 12 - 32). На поверхні під прозоре опорядження, особливо світле, не повинно залишатись брудних плям, шорсткості, хвилястості, подряпин від шкурки, вм'ятин, виривів та інших дефектів.

Підготовка поверхні під прозоре опорядження

Для високоякісної підготовки поверхні деревини до прозорого опорядження, крім виконання столярних робіт, якщо виріб з хвойних порід, слід дбайливо знесмолити смолисті місця на поверхні деревини. Для цього слід відбілити плямисту поверхню (особливо у разі пробиття під час облицювання), якщо цю поверхню опоряджують у світлий колір; видалити ворс. Відбілюванням зберігають і вирівнюють натуральний колір деревини.

Для відбілювання деревини застосовують такі розчини: перекис водню (12- 15%-й водний розчинів який додають нашатирний спирт; хлорне вапно, розчинене у воді до густоти пасти; щавлену кислоту (5-10%-й водний розчин), яку найчастіше застосовують для видалення чорних плям від металу і просочування клею. Відбілювальні розчини на поверхні деревини наносять трав'яними щітками, бавовняно-паперовими пензлями або лопатками, потім їх змивають водою з милом або содою. Ворс (кінці перерізаних волокон, які при змочуванні набухають, а при висиханні скорочуються, піднімаючи вгору свої кінці-вусики) видаляють для того, щоб зробити поверхню гладенькою, а це сприяє рівномірному нанесенню й економи опоряджувальних матеріалів. Ворс видаляють шліфуванням поверхні дрібнозернистими шкурками (№ 6-12), попередньо зволоживши поверхню 3 -5%-м клейовим розчином і висушивши її. Це робить ворсинки більш шорсткими і вони краще зішліфовуються. Для кращого видалення ворсу операцію можна повторювати двічі-тричі. Зволожувати поверхню слід гумкою або тампоном рівномірно, без пропусків з таким розрахунком, щоб волога якомога менше проникала в деревину. Більш поширений метод видалення ворсу в процесі ґрунтування. Для цього на поверхню деревини наносять опоряджувальний рідкий матеріал, який "зволожує" поверхню і піднімає ворс. Після першого покриття і висушування поверхню шліфують дрібнозернистими шкурками (№ 6 - 8).

Ґрунтування під прозоре опорядження

Порозаповнения, або ґрунтування, сприяє ущільненню поверхні деревини, а також кращому зчіплюванню опоряджувальної плівки з деревиною. Крім того, порозаповнення запобігає просіданню плівки в пори, внаслідок чого зменшуються витрати опоряджувальних матеріалів.

До складу порозаповнювачів для деревини великопористих порід входять такі матеріали-наповнювачі, як пемзова пудра, крейдяне борошно, тальк, віск, каніфоль, синтетичні смоли. Ці порозаповнювачі можуть бути у вигляді досить густих паст і рідких розчинів.

Для порозаповнення поверхні деревини дрібнопористих порід часто досить обмежитись застосуванням плівкоутворювальних матеріалів: оліфи, лаків, політур. Ці матеріали можна застосовувати в чистому вигляді або додавати до них пемзові пудри. Заповнення пор самими плівкоутворювальними матеріалами без наповнювачів називають столярним ґрунтуванням. Порозаповнювальні та ґрунтувальні матеріали часто забарвлюють під колір цінних порід деревини і цим самим поєднують операції забарвлення, порозаповнення і ґрунтування. У меблевій промисловості найширше застосовують такі порозаповнювачі, як НК, БНК і ПМ-1, які виготовляють лакофарбові підприємства.

Усі складники, що використовують для заповнення пор та заглиблень, при нанесенні на поверхню втирають або втискують у пори деревини, а лишки зчищають, щоб не вуалювати текстуру. Втирають і видаляють лишки ґрунтовок і порозаповнювачів вручну металевими, гумовими або дерев'яними шпателями: ґрунтовки наносять тканинними тампонами. Усі ці операції вимагають багато фізичних зусиль і часу, тому на підприємствах їх механізують.

Механічним способом порозаповнювальні та ґрунтувальні матеріали наносять розпиленням на вальцьових, щіткових і полірувальних верстатах. Найпрогресивнішим способом нанесення порозаповнювачів і ґрунтовок є нанесення їх на вальцьових верстатах прохідного типу.

26.03.2020 (Ознайомитись і законспектувати)

Опорядження простих столярних виробів

Тема: Загальні відомості про опорядження меблевих виробів. 

Загальні відомості про опорядження

Під опорядженням деревини розуміють створення на її поверхні захисного декоративного покриття з метою поліпшення зовнішнього вигляду і захисту від дії навколишнього середовища (повітря, вологи, світла, тепла, забруднень і механічних пошкоджень). Захисний шар має бути достатньо твердим, але еластичним, рівним і гладеньким (блискучим або матовим).

Всі лакофарбові матеріали, що утворюють захисний шар, мають міцно зчіплюватись з поверхнею деревини.

Види опорядження. Існують такі види опорядження меблевих виробів: прозоре, непрозоре, імітаційне та спеціальне.

При прозорому опорядженні на деревину наносять захисну декоративну прозору плівку; при цьому текстура деревини зберігається і часто стає ще виразнішою. Прозоре опорядження здійснюється прозорими лаками, синтетичними плівками, політурами, інколи восковими мастиками та маслами на деревині цінних і твердих листяних порід.

При непрозорому опорядженні захисна плівка непрозора і повністю закриває текстуру і колір деревини. Непрозоре опорядження здійснюється пігментованими фарбами (олійними, емалевими та ін.) по деревині малоцінних і хвойних порід.

Імітаційне опорядження характеризується поліпшенням декоративних властивостей звичайних порід деревини або створенням на деревині чи інших листяних матеріалах узорів у вигляді цінних порід деревини. Імітацію здійснюють нанесенням барвників, наклеюванням текстурного паперу, тканини, плівок та декоративних пластиків на деталі з малоцінних порід.

До спеціального опорядження (декоративне оздоблення) належать металізація, позолота, бронзування, декор (набірний, орнаментальний, тематичний і рельєфний), а також накладки і вставки. Спеціальні види опорядження застосовуються в невеликих кустарних виробництвах з художнім нахилом. Однак в окремих наборах меблів застосовують деякі елементи різьблення, інкрустації та ін.

Рис. 1. Структура лакофарбових покриттів:

а — непрозорого, б — прозорого; 1 — деревина, 2 — шар ґрунтовки, 3 — місцеве шпак-цювання, 4 — шар суцільної шпаклівки, 5 — шар-фарби, 6 — забарвлений шар деревини, 7 — порозаповнювач, 8 — шар лаку

Структура лакофарбових покриттів. Лакофарбові покриття утворюються послідовним нанесенням лакофарбових матеріалів. Однак за одне покриття неможливо створити відповідний декоративно-захисний шар, оскільки деревина (особливо хвойні породи) нерівномірно вбирає опоряджувальні матеріали. Тому для утворення якісних опоряджувальних покриттів лакофарбові матеріали наносять на поверхню в кілька шарів з проміжним висушуванням.

Для зниження витрат опоряджувальних матеріалів при багатошарових покриттях часто для перших (нижніх) шарів застосовують дешевий матеріал (ґрунтовки, шпаклівки та порозаповнювачі). Якщо при прозорому опорядженні потрібно змінити колір деревини, то її перед грунтуванням забарвлюють відповідним барвником. Структуру лакофарбових покриттів показано на Рис. 1.